Wikipedia

Yukrain

steeti na Central na Eastern Europe
Yukrain
sovereign state
Akụkụ nkeOwuwa Anyanwu Obodo Beke, Post-Soviet states, Obodo Békè Dezie
Oge/afọ mmalite24 Ọgọọst 1991 Dezie
aha njirimaraꠃꠇ꠆ꠞꠦꠘ Dezie
aha gọọmentiУкраїна Dezie
akara alaУкраїна Dezie
Ndekọ IPAʊkrɐˈjɪn̪ɐ Dezie
Asụsụ obodoUkrainian, Russian, Belarusian, Bulgarian, Armenian Dezie
funderEuropean Union Dezie
so naRussian invasion of Ukraine, Kursk offensive Dezie
A gụrụ ahaname of Ukraine Dezie
mmụọ ọjọọукраїнець, українка, українці Dezie
asụsụ njiemeUkrainian Dezie
Abụ njirimaraShche ne vmerla Ukrainy i slava, i volia Dezie
omenalaculture of Ukraine Dezie
kọntinentObodo Békè Dezie
mba/obodoYukrain Dezie
isi steetiКиїв Dezie
dị na mpaghara ogeUTC+02:00, UTC+03:00, Eastern European Time, Europe/Kyiv Dezie
nhazi ọnọdụ49°0′0″N 32°0′0″E Dezie
nhazi nke ebe ọwụwa anyanwụ49°15′37″N 40°13′42″E Dezie
nhazi nke ebe ugwu52°22′46″N 33°11′26″E Dezie
nhazi nke ebe ndịda44°23′11″N 33°46′38″E Dezie
nhazi nke ebe ọdịda anyanwụ48°25′9″N 22°8′14″E Dezie
geoshapeData:Ukraine.map Dezie
ebe kachasi eluHoverla Dezie
kacha alaKuyalnik Estuary Dezie
isi ụdị ọchịchịsemi-presidential system Dezie
ụlọ ọrụ nke onye isi ala na-enwePresident of Ukraine Dezie
Onye isi alaVolodymyr Zelensky Dezie
ụlọ ọrụ nke onye isi gọọmentị nwerePrime Minister of Ukraine Dezie
Onyeisi gọọmentiDenys Šmyhal Dezie
Executive òtùCabinet of Ministers of Ukraine Dezie
òtù omebe iwuVerkhovna Rada Dezie
ikike ikpe kachasị eluSupreme Court of Ukraine, Constitutional Court of Ukraine Dezie
central bankNational Bank of Ukraine Dezie
Onye òtù nkeMba Ndị Dị n'Otu Dezie
oge ezumike ọhaIndependence Day of Ukraine Dezie
Egohryvnia Dezie
ederede ntọalaDeclaration of Independence of Ukraine, Declaration of State Sovereignty of Ukraine Dezie
akụkụ ịkwọ ụgbọalaright Dezie
ụdị nkwụnye ọkụ eletrikEuroplug, Schuko Dezie
na-esochiUkrainian Soviet Socialist Republic, Ukrainian People's Republic Dezie
dochieUkrainian Soviet Socialist Republic, Ukrainian People's Republic, Soviet Union Dezie
Ihe nriteThe Economist country of the year Dezie
mụrụ yaUkrainian studies Dezie
webụsaịtịhttps://ukraine.ua Dezie
kọwara na URL Dezie
Ogo dị elu ọnọdụ ịntanetị.ua Dezie
Iwu isi EderedeConstitution of Ukraine Dezie
ọkọlọtọflag of Ukraine Dezie
uwe aghaCoat of arms of Ukrainiae Dezie
ọdịdị ala nke isiokwugeography of Ukraine Dezie
nwere àgwàpartly free country Dezie
akụkọ ihe mere eme nke isiokwuhistory of Ukraine Dezie
‎most populous urban areaКиїв Dezie
akụkụ okporo ụzọ ụgbọ olokoright Dezie
WikiProject na-elekọta yaWikiProject Ukraine Dezie
emeghe data portaldata.gov.ua Dezie
Akụ na ụba nke isiokwueconomy of Ukraine Dezie
demographics nke isiokwudemographics of Ukraine Dezie
koodu obodo mkpanaka255 Dezie
Koodu ọkpụkpọ obodo+380 Dezie
akpati nganiihu0 Dezie
nọmba ekwentị mberede112, 101, 102, 103 Dezie
Koodu obodo GS1482 Dezie
koodu akwụkwọ ikike maka ụgbọ alaUA Dezie
ọnụọgụ njirimara mmiri272 Dezie
agwa Unicode🇺🇦 Dezie
category for honorary citizens of entityCategory:Honorary citizens from Ukraine Dezie
udi maka maapụCategory:Maps of Ukraine Dezie
Map

Yukrain by obodo nor na imé Owuwa Anyanwu Obodo Beke. Ö nọr nsó Russia na owuwa anyanwu ya; Belarus na olílé anyanwu ya; Poland, Slovakiya na Hungari nor ya na odida anyanwu; Romania na nleda odida anyanwu ya; na Oshimírí Ojí na Oshimírí nke Azov nor ya na nleda anyanwu. Ama ukwu Kiev (Kyiv) bu ishi obodo na ama ukwu júchá ivu na mmadu ime Yukrain.

Ákíkó mbu ogẹ nso nke Yukrain jịrị Owuwa anyanwu Slavs bídó. Shi (ka anyí si) afọr ochié itolu, Yukrain bu mgbe mbu ishi ndu Owuwa anyanwu Slavs nke medieval. Obdod nka, ha mara ka 'Kievan Rus'. mecha búrú obodo íké na íké na nke ukwu, mànà o bạsịrị na afọr ochié iri na abụọ. Mgbe Agha Ukwu Olile Anyanwu gụrụ, Yukrain kejiri na ama imérímé nwèrè iké, na mgbe o rụrụ afọr ochié iri na itolu, nkeji nke ukwu ya banyere Mpaghara Russia, na nke fóró nor okpúrụ ochíchì Austro-Hungaria.

Akụkọ ihe

dezie

Na narị afọ nke 7-9th, ebo ọwụwa anyanwụ Slavic kwagara n'ókèala Ukraine nke oge a wee biri n'ebe ọdịda anyanwụ nke Russia nke oge a. Na Middle Ages, ala ndị mmadụ abụọ bụ akụkụ nke otu steeti, isi obodo ya bụ Kyiv. Na narị afọ nke 12, Kievan steeti malitere ịgbasa n'ime ọchịchị dị iche iche. Na narị afọ nke 12, Yuri Drohoruky, nwa nke isii nke onye isi Kiev Volodymyr Monomakh, enweghị ikike ịnọ n'ocheeze ya mere ọ malitere imeri ala ndị dị n'ebe ugwu ọwụwa anyanwụ.

Ya mere, n'etiti narị afọ nke 12, ebo ndị Slav chọtara onwe ha n'ala ndị dị na etiti Russia. Tupu ha abịarute, ụmụ amaala bi na saịtị nke Moscow, nke Dolgoruky tọrọ ntọala dị ka obere mmezi. Agha dara n'etiti ọchịchị Vladimir-Suzdal (etiti Russia) na Kiev, nke mere ka ọ kewapụ ya na steeti Kievan[1]।

 
Slavics na narị afọ nke 9 tupu nkuchi nke Iso Ụzọ Kraịst

Mgbe mbuso agha nke ndị nomads nke Batu na-edu na 1240, onye ndú nke ndị isi ugwu ọwụwa anyanwụ Alexander Nevsky ghọrọ onye na-eso Batu na nwa ya nwoke, na Alexander na-ekere òkè n'agha n'akụkụ ndị mmeri mere ka nwa ya nwoke dị afọ 16, Daniil ghọọ onye isi mbụ nke Moscow, bụ nke kpebiri mmepe nke Russia nke oge a. Isi obodo ọzọ dị na Russia bụ Veliky Novgorod, nke na-ebuso Moscow agha mgbe niile, mana Moscow meriri ya naanị na 1478.

Ndị Yukrain na ndị Belarus n'ọdịnihu kewapụrụ na steeti Russia n'ọdịnihu na narị afọ nke 14, na-aghọ akụkụ nke Grand Duchy nke Lithuania (ruo na narị afọ nke 18, ndị mmadụ abụọ a nọ nso, na ọbụna ugbu a, okwu nke asụsụ Yukrain na Belarus dabara na 84%). Ndị Ukraine na ndị Russia sitere na ebo East Slavic, nke ikpeazụ pụtakwara dị ka mba dị iche iche n'oge ọchịchị Muscovite[2][3][4][5].

 
Ihe ncheta nke mba dike nke steeti - Bohdan Khmelnytsky

Na narị afọ nke 15-16, e hiwere ndị ọkachamara nke Yukrain - Cossacks, ndị dike na-agbachitere ala ahụ site na mwakpo ndị agbata obi. Ndị Russia nke oge a bịara n'ala Ukraine na narị afọ nke 17, na n'oge mgba nke ndị Yukrain na-alụ maka nnwere onwe na iguzogide mbuso agha Polish nke 1648-1654 n'okpuru nduzi nke Bohdan Khmelnytsky, nkwekọrịta na Russia e mezuru na 1654[6][7].

A naghị ele ndị Yukrain anya dị ka ụmụ amaala, a na-ezigakwa ha mgbe niile ịrụ ọrụ mmanye n'ime Russia, na-emebi nkwekọrịta 1654. (Ndị Yukrain 10,000 nwụrụ site n'ihe gbasara ịdị ọcha n'oge a na-ewu Ọdụdọ Ladoga.) Nke a butere mgbanwe ọchịchị Ivan Mazepa duziri na 1708, bụ́ onye kwụsịrị mmekọrịta ya na Russia ma chọọ nchebe site na Sweden[8]

 
Iwu Valuev nke 1863: ọ dịghị asụsụ Ukraine - ọ dịbeghị ma ọ gaghị adị, na onye ọ bụla nke na-ekwenyeghị na nkwupụta a bụ onye iro nke Russia.

Na 1775, Russia bibiri Yukrain Cossacks na ebe ha siri ike, Sich. Nke a mere ndị Yukrain ohu wee weba usoro iwu nke Russification - mmebi iwu nke asụsụ na omenala Yukrain site na Russia. Ihe atụ pụtara ìhè nke amụma a bụ Ems Edict (Russian: Эmskyy уkaz) na iwu nke onye minista na-ahụ maka ime ime na Rọshịa Pyotr Valuev (Russian: Валуевсkyй циклуар), nke machiri ndị Yukrain ka ha na-asụ asụsụ obodo ha. Ebe e wusiri ike nke St. Elizabeth rụrụ ọrụ ya na mgbasawanye nke alaeze ukwu na Ukraine na, ebe ọ tụfuru ọnọdụ ya dị ka ebe e wusiri ike, ghọrọ obodo Yelisavetgrad (nke bụ Kropyvnytskyi ugbu a), nke dị n'etiti obodo [9].

Na 1914, Emperor Nicholas nke Abụọ machibidoro ememe nke 100th ncheta ọmụmụ nke onye edemede Yukrain a ma ama bụ Taras Shevchenko, nke mere ka e jide ma gbuo ndị aka ha dị ọcha[10].

Ná mmalite 1917, mgbanwe February nke Alexander Kerensky duziri kwaturu ọchịchị eze, na-enye ọtụtụ ndị a na-emegbu mbụ ohere ịlụ ọgụ maka nnwere onwe.

Mgbe Lenin rutere n'ọchịchị ná ngwụsị 1917, Lenin kpọsara agha obodo n'ebe bụbu Russia Republic, bụ́ nke ghọrọ akụkụ nke agha Soviet Russia buso Yukrain, dugara na nkewa nke Yukrain n'etiti Poland na Russia (site na 1922, Soviet Union).

Na 1932-1933, ọchịchị Soviet nke nọ n'okpuru Joseph Stalin mere Holodomor (ụnwụ nke ejiri aka rụọ ọrụ), nke ọtụtụ mba gburugburu ụwa ghọtara dị ka mgbukpọ megide ndị Yukrain ma gbuo ihe dị ka nde mmadụ 10[11] [12].

N'afọ 1937, NKVD (nke e mesịrị kpọgharịa aha Mịnịstrị nke Ihe Ndị Dị n'Ime nke Soviet Union) gbagburu ọtụtụ n'ime ndị nwere ọgụgụ isi nke Yukrain, ndị omenala, na ndị ọkà mmụta sayensị, na e liri ozu ha na nzuzo na Bykivnyan Forest, bụ ebe e wuru ihe ncheta mgbe Soviet Union daa [13].

 
Ụlọ ihe ngosi nka a raara nye mgbukpọ nke 1932-1933 bụ na Kyiv ka ọdịda Soviet Union gasịrị

Na 1941–1945, ndị Nazi weghaara obodo ahụ kpam kpam, e gbukwara otu onye n'ime ndị nkịtị Yukrain ise n'ihi mpụ nke ọchịchị aka ike.

N'afọ ndị 1960 na 1980, gọọmentị Soviet kwụsịrị nkwenye siri ike, na-eziga ndị na-emegide onwe ha n'ụlọ mkpọrọ ma tinye ha n'ụlọ ọgwụ mgbaka, gụnyere onye edemede Yukrain a ma ama bụ Vasyl Stus[14][15]. Na 1985-1991, Soviet Union dara n'ihi mgbanwe ọchịchị onye kwuo uche ya. N'August 24, 1991, Yukrain kwupụtara nnwere onwe.

Mgbe okwu nke atọ nke Vladimir Putin gasịrị, nke malitere na 2012, Russia malitere igbochi nnwere onwe ikwu okwu wee malite ịchịkọta ndị agha na ókè-ala na ọwụwa anyanwụ Yukrain. Iji nọgide na-achị, mgbe ahụ-President nke Yukrain Viktor Yanukovych jụrụ Putin na 2013 ka o ziga ndị agha na wakpo Ukraine, na-eduga ná ngagharị iwe a maara dị ka Euromaidan.

Na February 20, 2014, mgbe Yanukovych nọ na Kyiv, Russia malitere mwakpo ndị agha na mpaghara Crimea nke dị n'ebe ndịda Yukrain, ma mesịa chebe Yanukovych mgbe ọ gbapụrụ. N'April 12, 2014, Russia wakporo ndị agha n'ebe ọwụwa anyanwụ Yukrain, mgbe ndị agha nke onye omekome agha Igor Girkin duziri wakporo obodo Sloviansk. N'April 13, Yukrain malitere ọrụ mgbochi-eyi ọha egwu (ATO)[16] [17][18][19].

 
Ndị agha Russia bibiri ọdụ ụgbọ elu Donetsk mgbe ha weghaara obodo ahụ, 2014

Ruo 2022, Russia, site na nwa nkịta "Donetsk Republic" nke gọọmenti Moscow ndọrọ ndọrọ ọchịchị Alexander Borodai na-achị, busoro agha nzuzo megide Yukrain, bụ nke mere ka ọ ghọọ agha zuru oke. Na 2022, ọtụtụ ihe ngosi mgbochi agha mere n'ofe Russia, nke ndị ọrụ nchekwa kwụsịrị[20].[21].

Na Yukrain, Russia na-eme mpụ agha siri ike, dị ka mkpọmkpọ ebe ndị nkịtị, mbibi zuru oke nke obodo ndị dị ka Mariupol, na mkpagbu a na-akpagbu ndị nkịtị maka iguzogide ọrụ ahụ, gụnyere ịta ahụhụ. Mpụ kacha njọ megide ndị nkịtị na Yukrain bụ ogbugbu nke ndị nkịtị na Bucha, nke mere na Machị 2022[22] [23] [24] [25].

N'ókèala ndị a jichiri, ndị Russia malitere ibibi akwụkwọ ndị Yukrain nke sitere na ụlọ akwụkwọ agụmakwụkwọ, ụlọ ngosi ihe mgbe ochie, na ụlọ akwụkwọ ndị na-ekwekọghị na mgbasa ozi Russia, ma mepụta usoro nke ogige "filtration" ebe a tụrụ ụmụ amaala mkpọrọ na ahụhụ. Na isiokwu nke onye ọkà mmụta sayensị ndọrọ ndọrọ ọchịchị na onye ọkà ihe ọmụma Russia bụ Timofey Sergeytsev "Gịnị ka Russia kwesịrị ime na Yukrain?" (Russian: Что Россия должна сделать с Украиной?), bụ́ nke onye America na-akọ akụkọ ihe mere eme bụ Timothy Snyder kpọrọ “akwụkwọ ọgụgụ Russia banyere mgbukpọ,” ghọrọ onye a ma ama[26] [27].

Isi mmalite na ntụaka

dezie
v • d • e
Ala no n'ime Obodo Békè

Sovereign states
Albania · Andorra · Austria · Azerbaijan‎1 · Belarus · Belgium · Bosnia na Herzegovina · Bulgaria · Chekia · Denmark2 · Estoniya · Finland · France2 · Greece · Hungary · Iceland · Ireland · Italy · Jémanị · Kazakhstan1 · Kroatia · Latvia · Liechtenstein · Lithunia · Luxembourg · Malta · Moldova · Monako · Montenegro · Mpaghara Russia‎1 · Netherlands2 · North Macedonia · Norwe2 · Obodoézè Nà Ofú2 · Poland · Portugal2 · Romania · San Marino · Serbia · Slovakia · Slovenia · Spain2 · Sweden · Switzerland · Turkey1 · Ama Ukwu Vatikan · Yukrain

Partly recognized
Kosovo · Transnistria

Dependencies  |  Unrecognized
Åland (Fi) · Färoe Islands (Dk) · Gibraltar (UK) · Guernsey (UK) · Isle of Man (UK) · Jersey (UK)

1 Partly no n'ime Asia  2 Ikpe n'èzí Obodo Békè



 Édémédé nke dị ntakiri. Nye Wikipedia áká Í me kọ sáasa.
  1. ↑ Прибалтийско-финские народы России / Отв. ред. Е.И. Клементьев, Н.В. Шлыгина. — М.,: Наука, 2003. — С. 361. — 671 с.
  2. ↑ Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. — М.; Минск : АСТ; Харвест, 2006. — 800
  3. ↑ Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
  4. ↑ Кром М. М. Стародубская война (1534—1537). Из истории русско-литовских отношений. — М.: Рубежи XXI, 2008.
  5. ↑ Записки о Московіи XVI вѣка сэра Джерома Горсея. Переводъ съ англійскаго Н. А. Бѣлозерской. Съ предисловіемъ и примечаніями Н. И. Костомарова.— С.-Петербургъ: Изданіе А. С. Суворина, 1909. — 159 с.
  6. ↑ XIVЯК МОСКВА ЗНИЩИЛА ВОЛЮ ДРУКУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
  7. ↑ Собственноручное наставление Екатерины II князю Вяземскому при вступлении им в должность генерал-прокурора (1764 года)
  8. ↑ Об отмене стеснений малорусского печатного слова
  9. ↑ ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР
  10. ↑ Ювілей Т.Г. Шевченка і студентські заворушення в Києві 100 років тому
  11. ↑ Корніеєнко Агніешка Розстріляне відродження / Rozstrzeelane odrodzenie, Краків-Перемишль 2010 (пол.), 272 с.
  12. ↑ Від українізації до русифікації. Інформаційний бюлетень ЗП УГВР. — Ч. 2. — Нью-Йорк, 1970.
  13. ↑ Репресовані кінематографісти. Актуальна пам'ять: Статті й документи /Кінематографічні студії. Випуск п'ятий. — К.: «Кіно-Театр»; «АРТ КНИГА», 2017. — 176 с.
  14. ↑ Історія української літератури XX століття: у 2 кн.: 1910—1930-ті роки: Навч. посібник/ за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К.: Либідь, 1993. — С. 21.
  15. ↑ Українська література XX століття: навч.-метод. посіб. для студентів 2-го курсу, які навчаються за спец. 035 — Філологія (заоч. форма) / Нар. укр. акад., каф. українознавства; упоряд. О. В. Слюніна. — Харків: Вид-во НУА, 2018. — 128 с.
  16. ↑ Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе
  17. ↑ Попавший в плен боец АТО рассказал об издевательствах толпы у "столба позора"
  18. ↑ НЕZЛАМНІ: Ірина Довгань - історія донеччанки, катованої окупантами за допомогу українським бійцям 
  19. ↑ Патріотка Ірина Довгань, яку катували терористи, розповіла, чому не вважає себе героїнею
  20. ↑ Москалёв Алексей Владимирович
  21. ↑ Пошкоджена будівля медзакладу, є загиблі: РФ завдала повторного удару по Києву
  22. ↑ Laruelle M. Accusing Russia of fascism (англ.) // Russia in Global Affairs. — 2020. — Iss. 18, no. 4. — P. 100—123.
  23. ↑ Garaev D. The Methodology of the ‘Russian World’and ‘Russian Islam:’New Ideologies of the Post-Socialist Context (англ.) // The Soviet and Post-Soviet Review. — 2021. — Iss. 48, no. 3. — P. 367—390.
  24. ↑ Лариса Дмитрівна Якубова. Рашизм: звір з безодні. — Akademperiodyka, 2023. — 315 с. 
  25. ↑ Tsygankov, Daniel Beruf, Verbannung, Schicksal: Iwan Iljin und Deutschland // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. — Bielefeld, 2001. — Vol. 87. — 1. Quartal. — Heft 1. — S. 44—60.
  26. ↑ Russia's genocide handbook
  27. ↑ Это настоящий концлагерь: 21 фильтрационный лагерь создали оккупанты на Донетчине
Ewepụtara na https://ig.wikipedia.org/w/index.php?title=Yukrain&oldid=224867