Wikipedia

Stefania Turkewich

Stefania Turkewich
mmádu
ụdịekerenwanyị Dezie
mba o sịAustria-Hungary, West Ukrainian People's Republic, Ukrainian People's Republic Dezie
aha n'asụsụ obodoСтефанія Іванівна Туркевич-Лукіянович Dezie
aha enyereStefaniia Dezie
aha ezinụlọ yaTurkevych, Lukiianovych Dezie
ụbọchị ọmụmụ ya25 Eprel 1898 Dezie
Ebe ọmụmụLviv Dezie
Ụbọchị ọnwụ ya8 Eprel 1977 Dezie
Ebe ọ nwụrụCambridge Dezie
asụsụ ọ na-asụ, na-ede ma ọ bụ were na-ebinye akaUkrainian Dezie
ọrụ ọ na-arụonye na-ede ihe, pianist, musicologist, music educator Dezie
ụdị ọrụ yamusic, musicology, music education Dezie
onye were ọrụLviv Conservatory Dezie
ebe agụmakwụkwọLviv Conservatory, Charles University, Lviv University, University of Vienna, University of Music and Performing Arts Vienna Dezie
ogo mmụtaDoctor of Sciences Dezie
oge ọrụ ya (mmalite)1920 Dezie
ngwa egwuPiano, pump organ, harp Dezie

Stefania Turkewich-Lukianovych (Eprel 25, 1898 - Eprel 8, 1977) bụ onye Ukraine na-ede egwu, onye na-akpọ piano, na onye na-agụ egwu, nke a maara dị ka nwanyị mbụ dèrè egwú na Ukraine.[1] Ndị Soviet machibidoro ọrụ ya na Ukraine.

Mgbe ọ bụ nwata

dezie

A mụrụ Stefania na Lviv, Austria-Hungary. Nna nna ya (Lev Turkevich), na nna ya (Ivan Turkevich) bụ ndị ụkọchukwu. Nne ya Sofia Kormoshiv (Кормошів) bụ onye na-akpọ piano ma soro Karol Mikuli na Vilém Kurz mụọ ihe, ma soro ntorobịa Solomiya Krushelnytska. Ezinụlọ ahụ dum bụ ndị egwu ma onye ọ bụla na-akpọ ngwá egwu.[2] Stefania na-akpọ piano, ụbọ akwara, na harmonium. Mgbe e mesịrị, onye na-ede egwu chetara oge ọ bụ nwata na ịhụnanya ya maka egwu:  

Ọmụmụ Ihe

dezie
 
Middle Row (n'aka ekpe gaa n'aka nri): nwanne nwanyị Irena, nwanne nwoke Lev (na racket), Stefania, n'ihe dị ka 1915

Stefania malitere ọmụmụ egwu ya na Vasyl Barvinsky. Site na 1914 ruo 1916, ọ gụrụ akwụkwọ na Vienna dị ka onye na-akpọ piano na Vilém Kurz. Mgbe Agha Ụwa Mbụ gasịrị, ọ mụụrụ Adolf Chybiński na Mahadum Lviv, ma gaa nkuzi ya gbasara echiche egwu na Lviv Conservatory.: 10[2] 

N'afọ 1919, o dere ọrụ egwu mbụ ya bụ Liturgy (Літургію), nke a na-eme ọtụtụ ugboro na St. George's Cathedral na Lviv.[3]

N'afọ 1921, ya na Guido Adler mụrụ akwụkwọ na Mahadum Vienna na Joseph Marx na Mahadụ nke Egwú na Egwuregwu Vienna, ebe ọ gụsịrị akwụkwọ na 1923 nwete Diploma onye nkuzi.[3]

Na 1925 ọ lụrụ Robert Lisovskyi ma soro ya gá njem na Berlin ébé ọ bìrì site 1927 rụọ 1930 yá nà Arnold Schoenberg nà

Franz Schrek gùrù akwụkwọer.: 14 N'ime oge ad,nàn 1927,ọrmụrụ nwa yá Zoya (Зояn.[4]

Mgbe ọ laghachiri Lviv, site na 1934 ruo mmalite nke Agha Ụwa nke Abụọ ọ rụrụ ọrụ dị ka onye nkuzi nke echiche egwu na piano na Lviv Conservatory, wee bụrụ onye otu Union nke Ukrainian Professional Musicians.[3]

Agha Ụwa nke Abụọ

dezie

N'oge mgbụsị akwụkwọ nke 1939, mgbe Soviet weghaara Western Ukraine, Stefania rụrụ ọrụ dị ka onye nkuzi na onye na-eduzi egwu na Lviv Opera House, ma site na 1940 ruo 1941 ọ bụ osote prọfesọ na Lviv Conservatory. Mgbe mmechi nke Conservatory, na ndị Germany, ọ gara n'ihu na-akụzi na State Musical School. N'oge opupu ihe ubi 1944 ọ hapụrụ Lviv gaa Vienna.[3] N'ịgbapụ na ndị Soviet, na 1946, ọ kwagara n'ebe ndịda Austria, ma si ebe ahụ gaa Ịtali, ebe di ya nke abụọ, Nartsiz Lukyanovich, bụ dọkịta n'okpuru iwu Britain.[5]

UK

dezie

N'oge mgbụsị akwụkwọ nke afọ 1946, Stefania kwagara United Kingdom, ma biri na Brighton (1947–1951), London (1951–1952), Barrow Gurney (n'akụkụ Bristol) (1952–1962), Belfast (Northern Ireland) (1962–1973), na Cambridge (site na 1973, ebe ọ nwụrụ).

E mere ihe nkiri ya bụ Oksana's Heart na Winnipeg (Canada) na 1970 na Centennial Concert Hall, n'okpuru nduzi nka nke nwanne ya nwanyị Irena Turkevycz-Martynec.[6]  

Egwú ndị ọ dere

dezie

Симфонічні твори – Symphonic works

1. Симфонія – Symphony no. 1 – 1937
2. Симфонія no. 2(a) – Symphony no. 2(a) – 1952
2. Симфонія no. 2(b) (2-гий варіант) – Symphony no. 2(b) (2nd version)
3. Симфонієта – Symphoniette – 1956
4. Три Симфонічні Ескізи – Three Symphonic Sketches – 3-го травня, 1975
5. Симфонічна поема – Symphonic Poem «La Vitа»
6. Space Symphony – 1972
7. Суіта для подвійного струнного оркестру – Suite for Double String Orchestra
8. Fantasy for Double String Orchestra

Балети – Ballets

9. Руки – The Girl with the Withered Hands – Bristol, 1957
10. Перли – The Necklace
11. Весна (Дитячий балет) – Spring – (Children's Ballet) 1934-5
12. Мавка (a) – Mavka – ‘The Forest Nymph’ – 1964-7 – Belfast
12. Мавка (b) – Mavka – ‘The Forest Nymph’ – 1964-7 – Belfast
13. Страхопуд – Scarecrow – 1976

Опера – Opera

14. Мавка – Mavka – (unfinished) based on Lesia Ukrainka’s Forest Song

Дитячі опери – Children’s Operas

15. «Цар Ох» або Серце Оксани – Tsar Okh or Heart of Oksana – 1960
16. «Куць» – The Young Devil
17. «Яринний городчик» – A Vegetable Plot (1969)

Хорові твори – Choral Works

18. Літургія 1919
19. Psalm to Sheptytsky (Псалом Шептицькому)
20. До Бою
21. Триптих
22. Колискова (А-а, котика нема) 1946

Камерно – Інструментальні твори; Chamber – Instrumental works

23. Соната для скрипки і фортепіано 1935 – Sonata for violin and piano
24. (a) Cтрунний квартет 1960 – 1970 – String quartet
24. (b) Cтрунний квартет 1960 – 1970 – String quartet
25. Тріо для скрипки, альта і віолончела 1960 – 1970 – Trio for Violin, Viola and Cello
26. Квінтет для двох скрипок, альта, віолончела фортепіано 1960 – 1970 – Piano Quintet
27. Тріо для флейти, кларнету, фагота 1972 – Wind Trio

Фортепіанні Твори – Piano Works

28. Варіації на Українську тему 1932 – Variations on a Ukrainian Theme
29. Фантазія: Суїта фортепянна на Українські теми – Fantasia: Suite for Piano on Ukrainian Themes 1940
30. Імпромпту – Impromptu 1962
31. Гротеск – Grotesque 1964
32. Гірська сюїта – Mountain Suite 1966 – 1968
33. Цикл п’єс для дітей – Cycle of Pieces for Children 1936 – 1946
34. Українські коляди та щедрівки – Ukrainian carols and Shchedrivka
35. Вістку голосить – Good Tidings
36. Christmas with Harlequin 1971

Різне – Miscellaneous

i. – Серце – Heart – Solo voice with orchestra
ii. – Лорелеї – Lorelei – Narrator, Harmonium and Piano 1919 – words by Lesia Ukrainka
iii. – Май – May – 1912
iv. – Тема народної пісні – Folk Song Themes
v. – На Майдані – Independence Square – piano piece
vi. – Не піду до леса з конечкамі – Лемківська пісня – Lemky song for voice and strings

Ihe eji echeta ya

dezie

Ihe ndị o dere bụ nke oge a, mana cheta abụ ọdịnala Ukraine mgbe ha na-abụghị ngosipụta. Ọ gara n'ihu na-ede egwu n'ime afọ 1970. Stefania Turkevich nwụrụ na Eprel 8, 1977, na Cambridge, England.

Edensibịa

dezie
  1. ↑ Ukrainian Art Song Project – Stefania Turkewich. Archived from the original on 2016-03-22.
  2. ↑ 2.0 2.1 Павлишин, Степанія Стефанівна. Перша українська композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович, БаК, Lviv 2004.
  3. ↑ 3.0 3.1 3.2 3.3 Роман Кравець. Українці в Сполученому Королівстві. Інтернет-енциклопедія. Archived from the original on 2017-04-27. Retrieved on 2018-08-28.
  4. ↑ Зоя Робертівна Лісовська-Нижанківська, the Encyclopedia of Modern Ukraine (ukrainian). Retrieved on 2018-12-17.
  5. ↑ Narcyz Lukianowicz (Нарциз Лукіянович).
  6. ↑ Svoboda. Archived from the original on 2016-07-09. Retrieved on 2022-07-14.

Akwụkwọ

dezie
  • [Ihe e dere n'ala ala peeji]
  • Vovk V. Parastas maka Stefанії Turkevich-Lu reconstituch // Na-Жить.
  • Stimak R. Забутий львівський compositor-neокласик (штрихи до твор stru stru portrait Стефанії Туркевич) // Музика Галичини (Musica Galiciana) / Ма ك كালি Икенсе nke 13 na-ekwu okwu.
  • Павлишин С. Перша українська compositorка // Naше Життя.
  • Onye na-ede egwú bụ Pavishin S. Pershashinskaya: Stefanyanyia Turkevich-Lісовська-Lou Newton, 2004.
  • Caraсь G. Static na nke na-emegide ụdị ụmụaka na-eme ihe n'oge ha na-ede egwú na-eme n'oge ndị ha na-eme ememme na-eme na-eme ka ha na-ese okwu na-eme ngagharị iwe na-eme ngọpụ na-eme. // Вісник Держатытыты na-eme mkpu na-eme mkpọsa na-eme, 2010. Nke 2. S. 8993.
  • R. Robert Лісовський (1893 Sri Lanka 1982): Moyume a na-akpọ "Akworo" (Akworo).

Njikọ mpụga

dezie
Ewepụtara na https://ig.wikipedia.org/w/index.php?title=Stefania_Turkewich&oldid=144485